Тема уроку:" Модернізм: у пошуках
гармонії та краси".
( продовження).
Народні мелодії... Вони полонять і зачаровують людські серця, є родючим грунтом для творчості майже всіх музикантів професіоналів.
У XX столітті проявився значний інтерес до фольклору різних народів, виник напрям у мистецтві- неофольклоризм.
Його ознака - оновлення засобів музичної виразності, джерела якого- у зразках народного мистецтва.
Непересічне значення для збереження народної спадщини мала діяльність угорців Бели Бартока і Золтана Кодая, хорова творчість українця Миколи Леонтовича, німця Карла Орфа, які аранжували народні мелодії, надаючи їм імпульсів до нового життя в умовах сучасності.
В українській музиці початку XX століття широкого розвитку набуло хорове мистецтво. У цьому важливу роль відіграла творчість композиторів Кирила стеценка, миколи Леонтовича, Якова Степового та ін.
Микола Леонтович був всесвітно уславленим майстром хорових мініатюр, створених на основі кращих зразків української народної пісенності.
Його "Щедрик"(наш український "Щедрик") співає весь світ.
Прочитайте інформацію на стор.64-65.
Запам'ятайте: Неокласицизм- напрям у музиці, для
якого характерним є звернення до прин-
ципів музичного мислення і жанрів, типо-
вих для епохи бароко, класицизму.
Неофольклоризм- термін, що застосо-
вується щодо музичних творів , у яких
поновлення засобів виразності органічно
пов'язане з опорою на фольклор.
Читайте підручник стор. 61-67.
Виконайте тест.
Комментариев нет:
Отправить комментарий