Посилання на онлайн зустріч: https://meet.google.com/eza-aruc-xgo
Тема уроку:" Архітектура, що лине до небес".
Пройшов час , і каркас будівель міських соборів почав поступово розростатися вгору. З, відносно невисоких, але кремезних будівель, з товстими масивними стінами собори стали тягнутися на нечувану в ті часи висоту. Масивні стіни стали легшими завдяки величезним вікнам з яскравими вітражами, а інтер'єри та фасади споруд сповнилися витонченої краси та урочистості внаслідок використання декоративних прикрас та великої кількості скульптур. Цей художній стиль мистецтва Середньовіччя , що проявився переважно в архітектурі та скульптурі міських соборів, отримав назву готичний.
Середньовічна людина була глибоко релігійна і для неї храм був місцем єднання з Богом. Цьому сприяла готична архітектура зі своїми формами та ритмами. Стрункі, загострені дзвіниці ринули в захмар'я, ніби прокладаючи дорогу до Бога. Піднесене струнке звучання музики літургії захоплювало його уяву, стверджувало й підіймало на вищий емоційний щабель довіри до Всевишнього - поєднання з Богом відбувалося ніби у височині храму. Саме тому в конструкції соборів переважають вертикальні лінії. Храм наче підноситься вгору, долаючи земне тяжіння.
У ньому ніби змагаються земна тяжкість і божественний дух, а внутрішній простір собору з світлом, що ллється крізь скло вітражів ,- створює образ небесного світу.
Каркас підтримували аркбутани, що справляли враження примхливого кам'яного мережива.
У будівлях романського стилю переважають горизонтальні лінії тож споруди мають приземкуватий вигляд. У готичному стилі все навпаки - вертикалі домінують над горизонталями ,тож споруди з високою стелею ніби линуть угору. до неба.
Комментариев нет:
Отправить комментарий